Адміністративний поділ Рівненщини: як змінилася карта після реформи
Рівненська область — один із ключових регіонів на заході України, багатий на історію, природу, культуру та інфраструктуру. Але крім культурного надбання, тут також активно втілюються в життя державні реформи. Однією з наймасштабніших стала адміністративно-територіальна реформа, яка суттєво змінила карту області у 2020 році.
Що саме змінилося, скільки районів залишилося, які громади утворено — розповідаємо в нашій великій аналітичній статті.
📜 Історичний контекст поділу
До 2020 року Рівненська область складалася з 16 районів, до яких входили десятки міст, селищ і сіл. Така модель адміністративного управління була спадщиною радянських часів і вже давно потребувала оновлення.
Основні проблеми:
- дублювання функцій між різними рівнями влади,
- неефективне використання бюджету,
- слабка спроможність деяких районів надавати якісні послуги населенню.
У 2020 році в Україні реалізували нову модель адміністративного поділу, яка спирається на принцип укрупнення районів та децентралізацію управління.
🗺️ Новий поділ: лише 4 райони замість 16
Згідно з постановою Верховної Ради №807-ІХ від 17 липня 2020 року, Рівненська область була поділена на 4 нові райони:
- Рівненський район
Центр: місто Рівне
Включає міста: Рівне, Костопіль, Березне, Здолбунів, Острог, частину сіл області.
Один із найнаселеніших районів Рівненщини. - Дубенський район
Центр: місто Дубно
Включає міста: Дубно, Радивилів, Млинів, Демидівка, частину півдня області.
Історично-культурний центр із великою туристичною привабливістю. - Сарненський район
Центр: місто Сарни
Включає: Сарни, Дубровицю, Вараш, частину північного Полісся.
Важливий транспортний вузол і стратегічна територія. - Вараський район
Центр: місто Вараш
Новий район, сформований навколо Варашської громади та навколишніх сіл.
Має велике значення завдяки Рівненській АЕС та енергетичному потенціалу.
Ці райони об'єднують понад 64 територіальні громади, що тепер є базовими одиницями місцевого самоврядування.
🧩 Що таке громада і навіщо вона потрібна?
Громада (ТГ) — це добровільне об’єднання населених пунктів із власною адміністрацією, бюджетом і правами. Кожна громада має центр — це може бути місто, селище або село.
Після реформи громади отримали:
- фінансову автономію (місцеві бюджети)
- повноваження в освіті, медицині, інфраструктурі
- пряме підпорядкування державі (без посередництва районних рад)
📌 Дивіться повний список громад Рівненської області з описами
🔄 Що змінилося для жителів?
- Нові центри послуг
Люди отримують послуги не через районні адміністрації, а через ЦНАПи (Центри надання адміністративних послуг) у громадах. - Більше прозорості
Бюджети громад відкриті, а рішення приймаються депутатами, яких обирає сама громада. - Інфраструктурні зміни
Наприклад, громада може самостійно будувати або ремонтувати дороги, школи, амбулаторії, не чекаючи дозволу «зверху».
🏘️ Приклади громад області
- Немовицька громада — одна з найдинамічніших у Сарненському районі. Активно розвиває освіту і медицину.
- Клеванська громада — об’єднує Клевань, де знаходиться знаменитий Тунель кохання, і сусідні села.
- Острозька громада — з центром в історичному Острозі, де діє одна з найстаріших академій Східної Європи.
- Березнівська громада — знана своїми ремісничими традиціями та дерев’яною архітектурою.
🧭 Перспективи реформи на Рівненщині
Реформа ще триває: змінюються підходи до управління, кадри, моделі бюджетування. Але перші результати вже видно:
- покращена інфраструктура в багатьох селах,
- швидші рішення на місцях,
- зменшення бюрократії.
Звісно, є й виклики — нестача кадрів у громадах, нерівномірний розвиток, брак досвіду. Проте децентралізація вважається однією з найуспішніших реформ в Україні, і Рівненщина — яскравий приклад цього процесу.
🧩 Висновок
Новий адміністративний поділ Рівненської області — це не просто перерозподіл територій на карті. Це реальне наближення влади до людей, можливість громад самостійно розвиватися і будувати своє майбутнє.
Такі зміни не завжди легкі, але вони необхідні для сильної, демократичної, європейської України — з центром розвитку не лише в мегаполісах, а й у маленьких, але спроможних громадах Рівненщини.
